Чи здатна існуюча місцева влада адекватно реагувати на виклики в соціальній сфері регіону? Які кошти планується витратити на охорону здоров’я та соціальний захист громадян з міського бюджету-2010? Забезпечення права громадян на одержання безкоштовної медичної допомоги. Якість медичних послуг. Реалізація міських програм в області охорони здоров’я та соціального захисту. Заходи щодо зниження рівня безробіття, дотримання трудових прав мешканців м. Дніпропетровська. Соціальна допомога та захист людей похилого віку, людей з обмеженими фізичними можливостями.

Ці та інші питання були запропоновані для обговорення на «круглому столі».

В засіданні взяли участь: директор Дніпровського центру соціальних досліджень Анна Колохіна, голова комісії з питань соціального захисту, праці і охорони здоров’я Дніпропетровської міської ради Олег Хасілєв, заступник начальника управління – начальник відділу з питань соціального захисту населення управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради Альона Суслова, головний спеціаліст департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської міської ради Антоніна Рудь.

Учасникам заходу були представлені результати моніторингу діяльності депутатського корпусу Дніпропетровської міської ради щодо вирішення питань охорони здоров’я та соціального захисту в 2006-2009 рр., яке провів Дніпровський центр соціальних досліджень.

Анна Колохіна повідомила, що ДЦСД дослідив передвиборчі програми міських осередків політичних партій та блоків на виборах до Дніпропетровської міської ради 2006 року. Також проаналізовано публікації з питань охорони здоров’я та соціального захисту в друкованих ЗМІ Дніпропетровського регіону. Використовувалася вибірка за січень 2006 року – березень 2010 року у регіональних друкованих ЗМІ (газети): «Наше місто» (загальний наклад за вівторок, середу, п’ятницю та суботу - 116 156), «Лица» (загальний наклад за середу та п’ятницю – 35 000), «Днепр вечерний» (загальний наклад за вівторок, середу, п’ятницю та суботу – 245 377), «Зоря-город» (15 100), «Зоря» (наклад за вівторок, четвер, суботу – 38 117), «Горожанин» (21 000), «Днепровская правда» (25 000), «Вісті Придніпров’я» ( загальний наклад за вівторок та четвер – 90 290).

Моніторив ДЦСД і офіційні документи (міські програми та рішення сесій Дніпропетровської міської ради).

Основні результати дослідження.

Аналіз передвиборчих програм міських осередків політичних партій та блоків на виборах до Дніпропетровської міської ради 2006 року показав, що питання вирішення проблем в галузях охорони здоров’я, соціального захисту та соціального забезпечення висвітлювали всі політичні партії та блоки, які пройшли до міської ради в 2006 році (див. Додаток) за винятком виборчого блоку партії Блок Наталії Вітренко «Народна Опозиція» Прогресивної соціалістичної партії України та Партії «Русько-Український Союз» (Русь).

Позитивні здобутки:

Протягом 2006-2009 років депутатами міської ради було прийнято низку програм, спрямованих на:

• соціальний захист ветеранів війни та праці, інвалідів, громадян м.Дніпропетровська, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

• забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення;

• забезпечення громадян соціальним житлом;

• надання адресної допомоги на оплату житлово-комунальних послуг соціально незахищеним верствам населення;

• соціальну адаптацію осіб, звільнених з місць позбавлення волі;

• сприяння зайнятості населення.

У сфері охорони здоров’я населення міста діють програми, спрямовані на:

• профілактику та лікування серцево-судинних, стоматологічних захворювань;

• профілактику професійного раку та поліпшення якості онкологічної допомоги населенню м.Дніпропетровськ;

• протидію розповсюдженню  інфекційних  соціально  небезпечних хвороб у м.Дніпропетровську;

• раннє виявлення, лікування і профілактику інвалідності від глаукоми та катаракти;

• Також в місті діють Програма «Здоров’я дітей та матерів м.Дніпропетровська», Програма «Цукровий  діабет», реалізуються комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров'я.

Щорічні видатки з міського бюджету на охорону здоров’я:

В міському бюджеті на 2010 рік на фінансування галузі охорони здоров’я передбачено витратити 603812,329 тис. грн., що складає 27,7% від загальної суми затверджених видатків.

Проблемні питання:

Щорічні видатки з міського бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення:

В міському бюджеті на 2010 рік на фінансування заходів з соціального захисту та соціальне забезпечення передбачено витратити 24865,904 тис. грн., що складає 1,1% від загальної суми затверджених видатків.

Наприкінці 2007 року на XXVI сесії міськради було затверджено комплексну програму надання адресної допомоги на сплату послуг ЖКГ соціально незахищеним верствам населення м.Дніпропетровська на 2008 рік (бюджет програми 15 млн. 280 тис. грн.). Нажаль ці кошти були освоєні лише на 3% (530 тис. грн.). Головною проблемою у виконанні програми став складний механізм надання допомоги.

В 2009 році знов була прийнята комплексна програма надання адресної допомоги на сплату послуг ЖКГ соціально незахищеним верствам населення. Втім, розмір фінансування був затверджений в 150 разів менше, ніж в 2008 році – 100 тис. грн.

В 2007 році планувалося прийняття програми з комплексної підготовки лікарів для міста. Зокрема особливу увагу передбачалося приділити будівництву соціального житла для лікарів та вчителів. Втім така програма не була прийнята.

По закінченню знайомства з результатами дослідження ДЦСД Анна Колохіна запитала у присутніх, як вони оцінюють процеси, що відбуваються у сфері охорони праці та соціального захисту населення.

- Говорити, що в соціальній сфері в нашому місті нічого не робиться - це надто непристойно, - переконано заявила Альона Суслова. - У нас багато соціальних програм. У дослідженні ДЦСД вказано, що Програма надання адресної допомоги на оплату послуг ЖКГ була не особливо ефективна, але в цьому немає нашої провини. Спочатку її розробляли як програму соціальної підтримки інвалідів. Але депутати, зокрема Партії регіонів, спробували нас переконати, і вирішили розширити коло людей, які можуть отримати адресну допомогу, вирішивши таким чином пом'якшити наслідки фінансово-економічної кризи. Але в результаті в 2008 році нею скористалися 4 сім'ї, а в 2009 - 2. Людям, виходить, ця програма не потрібна.

На думку Альони Суслової дніпропетровці взагалі не активні в отриманні різних пільг.

- Є житлово-комунальні субсидії, якими може скористатися будь-який громадянин України, якщо витрати його сім'ї на послуги ЖКГ перевищують 15-20%. В управлінні праці та соцзахисту завжди йдуть назустріч таким людям, в райвиконкомах існують комісії, які, якщо в чомусь проблема, переглядають умови на користь людини - було б бажання. Але у нас катастрофічно падає кількість сімей, бажючих оформляти субсидію, - повідала пані Суслова. - У 2006 році субсидії отримували 11 444 сім'ї, в 2007 - 12 545, у 2008 - 10 тисяч, в 2009 - менше 8 тисяч. Ми зацікавлені у великій кількості людей, що одержують субсидії - це залучення грошей з держбюджету до нашого міста. Шкода, що наші мешканці цього не розуміють. Хоча в їх небажанні чимало «підводних каменів» - у людини може бути кілька квартир, нещодавно куплений автомобіль, земельна ділянка. Для оформлення субсидії треба заповнити декларацію, і бути офіційно працевлаштованим або значитися в центрі зайнятості. На жаль, у нас дуже багато нелегально працевлаштованих, і це ускладнює їм отримання субсидії.

За словами Олега Хасілєва проблем дуже багато і через брак грошей.

- Навіть якщо порівняти бюджети міста й області на 2010 рік, то побачимо, що в обласному головними пріоритетами стали дороги, житлово-комунальне господарство і соціальний захист та охорона здоров'я, а в місті прерогативи - дороги, електротранспорт і житлово-комунальне господарство. Втім, сума, виділена на охорону здоров'я вражає - в бюджеті на це заплановано 603 812 тис. грн. Хоча максимальна потреба спочатку була в 704 мільйони.

За словами Олега Хасілєва урізали фінансування швидкої допомоги, на капремонти медичних установ, на ремонт медобладнання.

- Як ми не намагалися перед бюджетною комісією відстояти ці пункти, не доводили їх необхідність, грошей нам «вибити» не вдалося, - розводить руками депутат. - Вдалося лише на сесії занести в протокол рішення, що при перегляді бюджету за підсумками 6 або 9 місяців, при отриманні додаткових доходів спрямувати ці кошти на охорону здоров'я.

Також Хасілєв вважає, що треба вирішувати питання із платною медициною:

- Медицина далі не може бути умовно безкоштовною при тому, що вона вже давно стала платною. Введення платних послуг повинні розробити міністерства фінансів та охорони здоров'я. Яку допомогу сьогодні може надати міська поліклініка на 30 копійок, виділених на одного відвідувача (в це входять безкоштовні медикаменти, реактиви для лабораторії, посуд і т. д.)! Хоча в області на одне відвідування виділено 2,8 грн.

Інший приклад - у нас в місті на хірургічне ліжко на добу виділяється 3 грн. (в області – 16). На реанімаційне ліжко - 4 (в області 180), на інфарктне ліжко 10 (в області - 50). Це проблема. На останній нараді голів постійних комісій мер Іван Куліченко висловив думку, що необхідні реформи. І в Міністерстві охорони здоров'я так вважають ... А поки 93% закладених у бюджеті коштів - це заробітна плата медичних працівників, яку підняли на 28%, і «повісили» це підвищення на місцеві бюджети. Плюс постановою Кабміну від грудня 2009 ввели доплату за стаж медпрацівникам, і теж за рахунок місцевих бюджетів! І при 7%, які залишили на саму медицину, у нас і виходить жалюгідна ситуація. Сподіваємося на Верховну Раду і уряд, які повинні прийняти нові закони, на які ми й будемо спиратися при реформуванні. Тим більше, що потенціал у дніпропетровських медиків великий.

З останнім твердженням пана Хасілєва повністю погодилася Антоніна Рудь:

- Якщо судити за кваліфікацією, то кадровий потенціал у наших медичних працівників у місті дійсно досить високий. Люди мають великий стаж роботи, і при недостатності обладнання іноді дійсно творять чудеса. Але близько 27% медпрацівників - це пенсіонери, які вийшли на заслужений відпочинок, але продовжують працювати. Не можна сказати, що у нас погана укомплектованість - вона становить близько 90%. Окремі спеціальності у нас повністю укомплектовані, але є й клопітні спеціальності, яких не вистачає - це дільничні лікарі, педіатри, лікарі «швидкої допомоги» - тобто ті, які надають першу медичну допомогу.

Проблема у нас з молодими фахівцями. Випускникам медакадемії простіше влаштуватися медпредставниками і отримувати зарплату в 3-4 рази більшу, ніж початківець-фахівець в лікарні або поліклініці.

За словами Антоніни Рудь, згідно з даними офіційної статистики, з 2000-го року в Дніпропетровську почала різко падати народжуваність, рости смертність.

- Але за останній час рівень народжуваності навпаки - почав зростати, - повідомила пані Рудь. - Якщо в 2006 цей рівень був 9,2 на 1 000 населення, то в 2009 - 10,6. Тобто йде приріст народжуваності, що говорить про досить непоганий рівень життя населення. У той же час, якщо раніше смертність була на рівні 16-17 на 1000 населення, то в 2009 - 13,9. Смертність поки що перевищує народжуваність, але вперше за останні роки приріст склав 3,3, при тому, що коли починали рахувати, цей показник був у 2-3 рази вищий. Такі показники говорять про те, що витрата бюджетних грошей дає свої результати.

Додаток