Небезпечні посиденьки на даху. Неповнолітні обирають ризикований відпочинок на карантині. Експерти в один голос стверджують: екстремальних випадків буде більше, тому що формується новий соціальний тип дітей. Про це – в сюжеті телеканалу D1.

З висоти, з вікон недобудов, перестрибувати з одного даху на інший чи чіплятися за вагони потягів, які їдуть. За останній місяць підлітки в Дніпрі здійснили багато небезпечних витівок. Ймовірно, це можуть бути наслідки карантину, який, до речі, продовжили до кінця липня. Однак експерти в один голос стверджують: екстремальних випадків буде більше, бо формується новий соціальний клас дітей.

Кадри, де дівчина-підліток в гонитві за адреналіном висунулася з вікна дев’ятиповерхової недобудови на вул. Кротова, облетіли чи не всі ЗМІ. Подія сталася в середині травня, якраз під час жорсткого карантину.

Ще одна подібна витівка сталася тижнем раніше на вул. Гладкова. На відео дитина також, ризикуючи життям, звишується з даху.

Користувачі соцмереж звикли до подібних роликів і називали їх наслідками карантину. Тим часом психологиня Наталя Валедова говорить: ми на порозі появи нового типу дітей.

«Дитина робить це на публіку, отже, там є глядачі, які схвалюють те, що вона робить. Іншими словами – потенційно готові зробити те ж саме», – зазначає психологиня.

Економічна криза, стерті межі у спілкуванні з дорослими і повне заперечення всього навколо формують у підлітка поле негативу і невпевненості в майбутньому. Через популяризацію криміналу в медіа та соцмережах чуже життя знецінюється і не працюють так звані соціальні ліфти, каже психолог.

У бажанні звернути на себе увагу, підлітки йдуть на карколомні вчинки, знімають себе на відео в небезпечних місцях. У Дніпрі їх вдосталь: і недобудовані майданчики з висотними кранами, і покинуті недобудови, і електространспорт. І все заради тисячі лайків у соцмережі. Але найгірше – з’являються ті, хто хоче це повторити.

У поліції звертаються до батьків, особливо тих, чия дитина захоплюються блогерством.

«Батькам потрібно побудувати довірчі стосунки з дітьми. Це вбереже самих дітей, і батьки будуть розуміти, де знаходиться дитина», – стверджує Наталя Лазаренко, начальниця відділу ювенальної превенції УПД ГУНП в Дніпропетровській області.

Тривале перебування на карантині впливає на емоційний стан дітей. Закриті літні і пришкільні табори часто звужують коло спілкування лише до батьків. А деякі з дорослих, каже директорка Дніпровського центру соціальних досліджень Анна Колохіна, просто не в змозі запропонувати гідне дозвілля малечі.

З початком карантину 42 тис. дітей, які перебували у спецзакладах, повернули по домівках у неблагонадійні сім’ї.

«Ми зараз навіть не знаємо, яка ситуація в тих сім’ях, куди направили дітей. Враховуючи ті кадрові проблеми, які є в соціальних службах – не вистачає фахівців соціальної роботи, ми розуміємо, що у нас багато родин не охоплені наглядом, соціальним супроводом», – зазначає Анна Колохіна.

Про небезпечність ситуації говорить і статистика: з початку року поліцією області виписано понад 600 протоколів про адміністративні порушення і розпочато близько 20 кримінальних проваджень за злісне невиконання батьківських обов’язків.

Однак поки буде існувати попит на екстремальний контент, ризиковані витівки підлітків триватимуть. А якщо цінність життя і важливість кожного громадянина буде демонструвати і держава, кількість необдуманих вчинків дітей буде значно нижчою.