Реформа держуправління: як розвиваються Центри надання адмінпослуг?

Реформа державного управління активно стартувала у 2016 році зі вступом в дію Закону України «Про державну службу» і ухваленням стратегії. Хоча насправді питання реформування і власне запозичення й запровадження найкращих європейських практик дискутувалося в Україні набагато раніше.

Зараз триває процес оновлення стратегії реформування державного управління (далі — СРДУ) на період до 2025 року. Там є три напрямки: ефективне врядування, професійна державна служба, надання адміністративних послуг. Цифровізація — один з критеріїв осучаснення стратегії, тож цей компонент присутній у всіх трьох напрямах.

Про це у програмі «Шах і мат» на телеканалі «Відкритий» розповіла Анна Колохіна, голова правління ДЦСД.

Найбільш успішним напрямком у реалізації СРДУ є розвиток центрів надання адмінпослуг (далі — ЦНАП). Він дуже позитивно сприймається у суспільстві.

Процес створення ЦНАП у тому вигляді, який спостерігаємо зараз, активізувався приблизно у 2013-2014 рр. Сьогодні ЦНАП називають універсамом послуг, певним супермаркетом, тобто установою, створеною для людей, задля їхньої зручності, щоб вони в одному місці могли отримати якнайбільшу кількість цих послуг.

Як засвідчили проведені дослідження, рівень задоволеності наданням послуг з 80% на початку запровадження ЦНАП зріс до близько 90%. Тож якщо така установа працює в громаді — це однозначно на користь.

Більше того, є стійкий вислів, що «ЦНАП є обличчям влади». Тобто наскільки комфортно, в яких умовах і з якою швидкістю людина отримує послуги, настільки вона буде задоволена власне тією владою, яку вона обрала на місцевому рівні.

Наразі близько 60% територіальних громад мають власні ЦНАП. План КМУ передбачає, що 2024 року ЦНАП будуть створені у кожній територіальній громаді. Цей план здійснений, і зараз йде активна робота.

До того ж наразі дуже активно обговорюється така законодавча ініціатива, як складення переліку обов’язкових послуг, які мають надаватися в ЦНАП.

На сьогодні різні ЦНАП надають різну кількість послуг. Навіть у Дніпропетровській області є взірцеві ЦНАП, зокрема у містах Кам’янське та Кривий Ріг, які мають дуже високий рівень інтеграції послуг. Тобто в них можна отримати не тільки адмінпослуги (реєстрація бізнесу, нерухомості, видача певних дозволів тощо), але й послуги соціального характеру (субсидії, допомоги).

Є перелік послуг, які найбільш затребувані у суспільстві. Ми розуміємо, що людина, можливо, не буде працювати підприємцем, або не так часто виникає потреба урегулювати майнові питання, але послуги у сфері РАЦС (народження, смерть, реєстрація та розірвання шлюбу), або пакетні послуги — найбільш затребувані. І якщо вони надаються в одному місці, це значно полегшує життя.

У ЦНАП Кам’янського, наприклад, надаються також пенсійні послуги, а ще послуги з реєстрації автотранспортних засобів, видача посвідчень водія.

Хотілося б, щоб і в Дніпрі була така ситуація, щоб перелік послуг був більший. Хоча певні позитивні зрушення тут можна констатувати.

Від чого залежить ефективна робота ЦНАП?

Є багато критеріїв належної роботи ЦНАП. Перший момент — організаційний, унормування діяльності ЦНАП: затвердження регламентів, положень, переліків послуг тощо, а також документів, які регламентують надання послуг — інформаційні, технологічні картки.

Другий момент — матеріально-технічний. У ЦНАП має бути відповідне приміщення, устаткування, мають бути забезпечені умови як для відвідувачів, так і для його працівників.

Ще важливий момент — наявність окремих сайтів з відповідною інформацією. До речі, під час карантину це дуже впливає на рівень зручності отримання послуг.

До речі у ЦНАП м. Кам’янське є сторінка на сайті міськради, є електронна черга і до неї можна записатися, є телефони, за якими можуть проконсультувати.

Що стосується цифрової складової, у нас більш просунутий ЦНАП м. Кривий Ріг, бо вони мають навіть мобільний застосунок, розроблений під різні платформи. Тож його можна завантажити, створити особистий кабінет і отримувати всю інформацію, відповіді.

До речі, зараз ЦНАП значну увагу приділяють питанню власної цифровізації, оскільки працюють з різними державними реєстрами, тобто доступ до реєстрів для них — це велике завдання.

Детальніше — у відео: