Українці вже котрий рік виїжджають за кордон на заробітки. Точних даних про те, скільки громадян покинули батьківщину, немає. Але за підрахунками експертів, зараз наших трудових мігрантів близько 3 мільйонів по всьому світу. Ця цифра знизилася з приходом пандемії, однак і вона досить болісно б’є по нашій економіці. Чому люди виїжджають на заробітки та чи є варіант їх зупинити – в сюжеті 11 каналу.

Майже 3 мільйони трудових мігрантів з України наразі працюють по всьому світу. Такі дані наводять в Інституті демографії та соціальних досліджень. Понад 60% заробітчан – це молодь віком від 18 до 30 років. Що змушує людей мігрувати?

Вперше на роботу до Чехії Микита поїхав торік. 5 днів на тиждень по 8 годин він працював на заводі, де збирав автозапчастини для іномарок. І так 3 місяці. Далі працевлаштувався у Польщі, а потім знову повернувся до Чехії. Микита має вищу освіту й навіть трохи працював за спеціальністю на батьківщині. Однак перевагу надає все ж короткочасним заробіткам за кордоном. Вакансії хлопець шукає через посередників, яким за послуги сплачує кругленьку суму. Каже: працювати за кордоном – це ще й варіант побачити світ та поспілкуватись з іноземцями. Утім останнім часом українців за межами батьківщини дедалі більшає.

Основною причиною трудової міграції експерти називають задоволення мінімальних потреб сім’ї. Таких заробітчан – половина від загальної кількості. Трохи менш як 30% українців виїжджають за кордон заради самореалізації. Всі інші – не бачать перспектив в Україні.

«Завдяки тому, що світ глобалізувався, є більш успішні економіки, і тому українські громадяни використовують ці можливості задля того, щоб, наприклад, за свою роботу отримувати більш високу заробітну плату», – зазначає голова правління Дніпровського центру соціальних досліджень Анна Колохіна.

Виїжджає за кордон, переважно, молодь. Бо в Україні, кажуть фахівці, немає конкурентоспроможних пропозицій. Тож виходить, що наші світлі голови працюють задля розвитку інших країн. І цю проблему мають вирішувати на державному рівні.

«Також мають пропонуватися певні моменти, що стосуються кадрового влаштування. Ми маємо працювати з ринком праці, маємо працювати на те, щоб все ж таки збільшувалася кількість робочих місць. Також дивитися власне на потреби молоді», – додає Анна Колохіна.

Шаленої популярності трудова міграція набрала за останні десять років. Із впровадженням безвізу бажаючих виїхати за кордон побільшало. За даними Міністерства соціальної політики, у 2019 році в окремі періоди на заробітки виїхало майже 9 мільйонів українців. Однак у 2020, через пандемію, більшість мігрантів повернулась. Тоді економіка трохи стабілізувалась. Але цьогоріч заробітчани знову її похитнули.

Зупинити трудову міграцію, кажуть експерти, майже неможливо. Рівень життя та роботи, який пропонують за кордоном, випереджає Україну на 20-30 років. Але варіант для нашої країни все ж є.

«Якщо в Україну прийде більше компаній з іноземними інвестиціями, плюс якщо держава підтримає середній та малий бізнес і дасть більше привілеїв розвитку дрібному бізнесу, то звісно з’являться нові робочі місця», – коментує економістка Ольга Кучкова.

Працювати за спеціальністю потрібно ще зі студентства, переконані у Дніпровській політехніці. Зокрема, в університеті діє кілька програм з працевлаштування. Технічні напрямки, кажуть, користуються великою популярністю. Також у виші пропонують можливість навчання за обміном.

«Десяток освітніх програм стовідсотково є стосовно подвійних дипломів. Стосовно міжнародних стажувань, то фактично за кожною спеціальністю є можливість отримати таке міжнародне стажування. Найголовніша вимога – знання іноземної мови», – розповідає проректор з перспективного розвитку НТУ «Дніпровська політехніка» Микола Трегуб.

Щорічно політехніка випускає до 3 тисяч спеціалістів різних рівнів. І майже 80% з них залишаються працювати в Україні.

«Більшість випускників саме технічних спеціальностей працевлаштовані вже протягом 2-3 курсу навчання, адже є можливість співпрацювати за дуальною формою здобуття вищої освіти», – додає Микола Трегуб.

Однак, аби економічний стан України покращився, зусиль має бути набагато більше. І їх треба спрямовувати вже зараз.