Замість седативних препаратів – йога й медитація. Заспокоїтися. Легко сказати, але без пігулок важко зробити. Дніпровці все частіше купують седативні й снодійні препарати, кажуть в союзі фармацевтів. Найчастіше ми відчуває стан стресу через гроші, роботу й карантин. Та більш емоційно на все реагують саме жінки. Є свіжі соціологічні дані. Дійсно, карантин нас підкосив. Журналістка 34 каналу розповіла, через що непокоїться та як бореться зі стресом.

Рік за кордоном. Ми з чоловіком пішли з роботи і влаштували собі кругосвітню подорож. Об’їхали 20 країн. Цілий рік ми провели в повному відриві від реальності. У нас було абсолютно різноманітне і спокійне життя.

Ми прилетіли в Україну на початку березня. Через кілька тижнів я повернулася в журналістику – а тут розмірено й спокійно не буває. Я відразу кинулася у потік інформації. Купа новин, нескінченні телефонні розмови, дедлайни. Перші тижні були дуже важкими. Плюс, до неспокійної роботи додався карантин.

Мій ранок – впевнена, як і ваш – починався зі статистики. Скільки людей сьогодні захворіло, скільки померло. Які у них були симптоми. І деякі я обов’язково приписувала собі. А ще ця атмосфера навколо: напівпорожні вулиці, все закрито, всюди люди в масках, карантин раз у раз посилюють. І мене це надломило. Я стала частіше нервувати, стала дратівливою, а вдома не могла розслабитися і насолоджуватися спокоєм. Однак перші тривожні розлади можуть бути і дещо іншими.

“На емоційному рівні людина постійно відчуває небезпеку, страх і спустошеність, а ще стає нетерплячою і дратівливою. Є проблеми з концентрацією уваги. У поведінці тривожні розлади проявляються так: людина постійно займається прокрастинацією – тобто відкладає справи на потім. І безперестанку про щось думає і тому не може розслабитися, насолоджуватися спокоєм, бути собою. Про те, що з нами щось не так, дає знати і наше тіло: докучає м’язова напруга і біль, час від часу кидає в холодний піт, частішає серцебиття. З’являється тремтіння, задишка, проблеми зі сном, травленням, апетитом“.

І взагалі я потрапляю до статистики від соціологічної групи “Рейтинг” щодо причин стресів. Дослідження проводилися на початку травня. Дивіться, найчастіше українці хвилюються через гроші – 62%. Далі якраз про мене – через роботу стрес відчувають 52% опитаних. Через пандемію й карантин – 48%. Це трійка лідерів. У чималій кількості респондентів тривогу викликають справи в соціумі, політиці і сім’ї. При цьому лише 23% опитаних стурбовані своїм здоров’ям і здоров’ям близьких.

“Дослідження соціологічної групи “Рейтинг” показало: виросла в динаміці кількість розладів сну серед представників таких вікових груп – 30-49 років, і була певна втома у представників більш старшої групи – 50-59 років. Ну, і чоловіки у нас більш депресивні, ніж жінки“, – пояснює соціолог Анна Колохіна.

Що робить більшість людей в таких ситуаціях? Точно не записується до психолога. А йдуть і купують заспокійливе. Так само зробила і я. Мабуть, ми і підняли статистику аптекарям. У союзі фармацевтів розповіли: з другої половини лютого десь на 15% більше людей приймають заспокійливі і снодійні препарати. І навіть назвали причини – це ті ж гроші, робота, карантин, і ще – весна. У цю пору року продажі завжди йдуть вгору. Але і це ще не все.

“Ви будете, напевно, здивовані, але у повний місяць, ретроградний Меркурій і під час затемнення сонця люди дуже піддані до інформаційних потоків, тому найчастіше у ці періоди найбільший сплеск седативних і снодійних препаратів“, – розповідає керівниця мережі аптек Вікторія Кобець.

Одразу ж бігти в аптеку – неправильно, сказали мені фахівці. Кажуть, займатися самолікуванням точно не варіант. Треба йти до фахівців. Але, як допомогти собі самостійно і як краще розрядитися, я запитала у психотерапевта.

“Перше – це прийняти, що “так, зараз мені погано”. Друге – подумати, чого хочеться насправді, аж до того, чого хочеться з’їсти, і зробити це для себе. Звичайно, піти зайнятися спортом, але у такому стані, не ресурсному, не завжди хочеться, але якщо можна з собою якось домовитися, умовити, вблагати: “ну, будь ласка, давай поприсідаймо”, то звичайно, після спорту бажання жити знову повертається” , – зазначає психотерапевт Олеся Пінчук.

Також добре допомагає йога. Адже саме вона об’єднує два рівня – тіло й душу. Людина робить фізичні вправи і одночасно налаштовується психологічно.

“Йога – це не фітнес, не релігія, не спорт. Справа в тому, що в оригіналі, коли ми говоримо про йогу – це дійсно багато в чому система практик, орієнтованих на те, щоб людині було можливо встановити рівновагу в її внутрішньому світі. Щоб у неї було менше занепокоєння, менше стресів“, – пояснює інструктор української федерації йоги Роман Шаповал.

До речі, є ще одне соціологічне дослідження – про те, як українці борються зі стресом. Переважна більшість рятується, переглядаючи фільми і серіали – 62% респондентів. Значно менше – 28% – протистоять стреса завдяки хобі. Майже стільки ж – читають книжки, слухають музику і сидять в інтернеті. І найменше з опитаних шукають розради у близьких і друзів.

Особисто мені допомогла медитація. І, як виявилося, справа ця абсолютно нехитра, але дієва. Я включаю спокійну музику, запалюю ароматичні палички, сідаю на підлогу, закриваю очі і просто мовчу. Щоб перезавантажитися, мені вистачає 10 хвилин. І спокійний вечір забезпечений. Якщо вже зовсім погано – дозволяю собі чашку чаю з ромашки або меліси і обов’язково з медом.