Стрессовые ситуации в жизни украинцев: результаты исследования

Друк

imageКиевский международный институт социологии (КМИС) провел в декабре 2019 года всеукраинский опрос общественного мнения. Согласно результатам исследования, 50% опрошенных в течение 2019 года пережили какую-то стрессовую ситуацию. По сравнению с 2018 годом их количество существенно не изменилось (в 2018-м таких было 52%) (далее – УКР.).

Спостерігається збільшення частки респондентів, які пережили важку хворобу близьких, порівняно з 2018 роком (13 відсоткових пунктів у 2019 р. проти 9 у 2018 р.), а також зросла частка тих, хто сам пережив важку хворобу чи операцію, порівняно з попередніми роками вимірювань (2013-2018 рр.). Водночас, порівняно з попередніми роками вимірювань у 2019-му значуще зменшилась частка тих, кому довелось опинитися без засобів до існування, відчувати свою безпорадність, втратити вiру у власні сили або переживати інші (не зазначені в анкеті) стресові ситуації.

Кількість тих, хто не пережив жодної стресової ситуації, збільшилася на 11 процентних пунктів (було 38% у 2018, стало 49% — у 2019). Ця частка вперше за час російсько-українського воєнного конфлікту досягла відповідного показника 2013 року (тоді вона становила 48%).

Найчастіше в 2019 році українці переживали такі види стресових ситуацій:

  • Пережили важку хворобу, операцію 15% опитаних, що на 3 відсоткових пункти більше, ніж у 2018 році
  • Важку хворобу близьких довелося пережити **13% **респондентів, що на 4 відсоткових пункти більше, ніж у 2018 році
  • Смерть близьких пережили 9% опитаних, так само, як і в 2018 році
  • Втратили роботу та стали вимушено безробітними **6% **опитаних проти 5% у 2018 році, різниця незначуща
  • Втратили віру в людей, зіштовхнулися з підлістю **6% **опитаних проти 8% у 2018 році, різниця незначуща
  • Відчували свою безпорадність 5% респондентів, що на 5 відсоткових пунктів менше, ніж у 2018 році.

Графік 1. Стресові ситуації, які переживали українці в 2019 році, %   (9% опитаних переживали інші стресові ситуації, яких немає в цьому списку)

image

Певною мірою  інтегральним показником, який би характеризував загальний рівень стресів у суспільстві, може бути відсоток тих, хто не переживав жодних стресових ситуацій (Графік 2). Як можна побачити, переважно кращим становище було в 2013 році, до конфлікту на сході України: 48% опитаних не переживали жодних стресових ситуацій. У 2014 та 2015 становище було найгіршим, стреси не переживали лише 35% та 34% населення відповідно (тобто дві третини населення переживали щонайменше один з видів стресу). У 2016 і 2017 ситуація покращувалася, частка людей, які не переживали стресових ситуацій, зросла до 42%, але в 2018-му знову знизилася до рівня 2016 року. Однак у 2019 році цей показник знову пішов угору (і складає 49%), сягнувши довоєнного рівня.

Графік 2.  Відсоток опитаних, які не переживали жодних стресів, динаміка 2013-2019 рр.**** 

image

За віком:

  • Третина людей, старших за 70 років, переживали протягом останнього року хворобу чи операцію. Це значно більше, ніж у всіх інших вікових групах (8-19%). У той же час, людям старше 60 років рідше доводилося пережити втрату роботи (1-2%), ніж людям віком до 60 років (7-11%).
  • Респонденти віком 18-29 років значно рідше (6%) переживали важку хворобу близьких порівняно з респондентами старше 40 років (15-17%). Також наймолодші респонденти рідше (6%) переживали смерть близьких порівняно з віковою групою 50-59 років (13%).
  • Найменше стресів переживала молодь, з віком рівень стресів збільшувався. У віковій когорті 18-29 років стреси протягом 2019 року переживали 3****5****%, у когорті 30-39 років 4****4****%, у когорті 40-49 років 51%, у віковій групі 50-69 років 56%, а серед тих, хто старше 70 років – 61%.

За статтю:

  • Загалом, протягом 2019 року жінки дещо частіше переживали стресові ситуації: серед чоловіків стресову ситуацію пережили 46% опитаних, а серед жінок – 52%.
  • Жінки дещо частіше переживали важку хворобу близьких (15% серед жінок проти 11% серед чоловіків), відчували власну безпорадність (7% проти 4%), опинялися без засобів до існування (4% проти 2%), а також частіше переживали якісь інші стресові ситуації (10% проти 7%).  Можливо це пов’язано з тим, що в Україні жінки живуть суттєво довше, ніж чоловіки. За нашими даними,  вікова група старших 70 років (яка найбільше схильна до стресів) складається переважно з жінок – жінок у цій групі 70%, а чоловіків лише 30%.

_ __За типом населеного пункту (місто-село):_

  • У 2019 році сільське населення частіше переживало стресові ситуації: серед жителів міст стресову ситуацію пережили 48% опитаних, а серед жителів сіл – 54%.
  • Сільські жителі частіше, ніж міські, переживали самі хворобу чи операцію (18% серед селян проти 14% серед містян), важку хворобу близьких (17% проти 12%), смерть близьких (11% проти 9%), а також частіше переживали якісь інші стресові ситуації (11% проти 8%).
  • Мешканці міст порівняно частіше переживали такі стреси, як втратити віру в людей, зіштовхуватися з підлістю (7% серед містян проти 4% серед селян) та постраждати від крадіжки чи шахрайства (3% проти 1%).

За рівнем фінансового забезпечення сім’ї:

  • Респонденти з середнім та високим рівнем фінансового становища мають загалом менший рівень стресів (серед них 58% і 63% відповідно зазначили, що не переживали жодних стресів), ніж респонденти з низьким і дуже низьким рівнем фінансового становища (серед яких менше половини вказали на відсутність стресів).
  • Люди з низьким і дуже низьким фінансовим забезпеченням значно частіше, ніж люди з середнім і високим фінансовим забезпеченням, переживали важку хворобу/операцію, опинялися без засобів до існування, відчували власну безпорадність та втрачали віру у власні сили.
  • Чим вищий рівень фінансового забезпечення, тим менша частка тих, хто переживали втрату роботи і вимушене безробіття.
 

Проекти ДЦСД

Барометр імплементації реформ у Дніпропетровській області
Детальніше...
 
Сприяння підзвітності та прозорості влади через поінформованість громадськості Дніпропетровського регіону
Детальніше...
 
Віртуальна лабораторія інститутів громадянського суспільства Дніпропетровського регіону з розробки ефективної політики
Детальніше...
 
Розвиток аналітичного та комунікаційного потенціалу інститутів громадянського суспільства Дніпропетровського регіону у мережі Інтернет
Детальніше...
 
Розвиток аналітичного та комунікаційного потенціалу інститутів громадянського суспільства Дніпропетровського регіону
Детальніше...
 
Сприяння формуванню ефективної комунікації інститутів громадянського суспільства, органів влади та ЗМІ Дніпропетровського регіону
Детальніше...
 
Сприяння підвищенню рівня інформованості громадськості Дніпропетровського регіону про діяльність місцевих осередків політичних партій
Детальніше...
 
Сприяння організації вільного доступу журналістів Дніпропетровщини до джерел офіційної інформації
Детальніше...
 
Сприяння організації громадського контролю над діями місцевих органів влади в сфері ЗМІ
Детальніше...
 
Розробка механізмів міської політики в сфері обслуговування житлового фонду
Детальніше...