У рамках реалізації проєкту «Свідомий вибір до органів місцевого самоврядування 2020» експерти Виборчої Ради Дніпра підготували Аналітичний бріф щодо актуальних проблем напередодні виборів до Дніпропетровської обласної ради та Запитальник до політичних партій, що балотуються до обласної ради.

Аналіз проблем: основні висновки

Дніпропетровська область є високоурбанізованою із значною щільністю населення. На території області наявні потужні промислові підприємства разом із розвинутим аграрним виробництвом. Дніпропетровська область стабільно забезпечує високу частку валового регіонального продукту (ВРП) у ВВП України. Підприємства області мають позитивне сальдо у зовнішній торгівлі.

Своєю чергою, загрозами у сфері економічної діяльності Дніпропетровської області визначаються:

деформована, нераціональна структура економіки;

значний ступінь зносу основних фондів промислових комплексів та низькі темпи їхнього оновлення;

незадовільний рівень інноваційної діяльності;

високий ступінь експортної орієнтованості індустріального сектору економіки та значна залежність експортоорієнтованих галузей регіонів від кон’юнктури світових ринків, зниження їхньої конкурентоспроможності;

низька інвестиційна привабливість підприємств, зростання інвестиційного ризику;

низька ефективність енергоощадних технологій на промислових підприємствах регіону, значна енергомісткість базових галузей регіональної економіки.

У сфері аграрного виробництва домінують монокультури поруч зі стабільною ситуацією у сфері вирощування свійської птиці, спостерігається стагнація у тваринництві.

Відсутність цілеспрямованої державної та регіональної політики щодо подолання визначених загроз розвитку призводить до консервації неефективної економічної структури Дніпропетровського регіону, закріплення та подальшої експлуатації нераціональних напрямів розвитку: сировинної спеціалізації, неефективного використання природноресурсної бази, соціально-економічного, виробничого, інвестиційного та науково-технологічного потенціалу.

Область має чітко окреслені за типом виробництва промислові та аграрні території. Дніпропетровська область не має територій, що гостро потребують допомоги. Своєю чергою, визначених центрів, що мають ознаки «ядер розвитку», теж небагато. Серед сільськогосподарських територій, як неблагополучні (з низькою щільністю і депопуляцією населення, відділені від центрів надання послуг) визначені райони на сході області – Васильківський, Петропавлівський, Межівський райони.

Відтік населення спостерігається з усіх населених пунктів сільської місцевості області, а населення міст, навпаки збільшується, за виключенням обласного центру міста Дніпро. Значна кількість населення сільської місцевості працює у містах агломерацій без зміни місця своєї реєстрації. Не всі населені пункти Дніпропетровської області мають задовільне постачання питної води. У низці населених пунктів для питних цілей використовується привізна вода.

Ремонт автошляхів державного значення проводиться переважно у західній частині області. Стан автомобільних доріг місцевого значення є поганим.

Найбільшою проблемою області у сфері екології є забруднення атмосферного повітря міст. Основними забруднювачами навколишнього природного середовища є потужні (великі) промислові підприємства. Основними проблемами у сфері охорони довкілля області є високе екологічне навантаження на одиницю площі; нестача питної води, висока забрудненість повітря; накопичення промислових та твердих побутових відходів.

Одна з ключових невирішених проблем малих річок Дніпропетровської області, які складають основу мережі Емеральд – антропогенний вплив. Створення людиною штучних заплав та водосховищ сповільнюють течію, що знижує здатність річок до самоочищення, заважає міграції великої риби.

У загальноукраїнському рейтингу Дніпропетровська область посідає останні місця серед областей у сферах «Відтворення населення» (20), «Соціальне середовище» (17), «Комфортне життя» (21). Спостерігається зниження рейтингу області за індексом регіонального людського розвитку Мінрегіону.

Спостерігається дуже значне розшарування серед об’єднаних територіальних громад за рівнем доходів на одного мешканця. Основним викликом для громад є питання фінансової спроможності, оскільки для їх частини спостерігається випереджальне зростання витрат на утримання закладів соціальної інфраструктури перед темпами зростанням власних доходів громад. Водночас «Перспективний план формування територій громад Дніпропетровської області» було сформовано за відсутності публічного обговорення його проєкту із керівництвом та мешканцями громад.

Політична ситуація

У 2015 році було обрано 120 депутатів до Дніпропетровської облради за партійними списками. Протягом 2015-2019 років Дніпропетровську облраду очолював представник Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Г.О. Пригунов. Після президентських виборів 2019 року керівництво радою було змінено. Головою ради було обрано представника партії «Відродження» С.В. Олійника.

Напередодні місцевих виборів станом на 05.10.2020 р. суб’єктами виборчого процесу на виборах депутатів до Дніпропетровської обласної ради зареєстровано 11 політичних партій та об’єднань:

• політична партія «СЛУГА НАРОДУ»
• політична партія «НАШ КРАЙ»
• партія «Громадська сила»
• політична партія «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ»
• політична партія «БЛОК ВІЛКУЛА «УКРАЇНСЬКА ПЕРСПЕКТИВА»
• політична партія «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»
• всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»
• всеукраїнське об’єднання «Свобода»
• політична партія «ПРОПОЗИЦІЯ»
• політична партія «ПАРТІЯ ШАРІЯ»
• політична партія «ЗА МАЙБУТНЄ»

Аграрній партії було відмовлено у реєстрації кандидатів у депутати Дніпропетровської обласної ради. Дніпропетровська обласна ТВК 25 вересня 2020 року на засіданні встановила, що єдиний виборчий список Аграрної партії сформований та затверджений у кількості 51 кандидат. До територіальних виборчих списків округів № 6, 8, 9, 10 та 12 не були висунуті кандидати у кількості не менше п’яти. Це порушує вимоги ч. 5 ст. 219 Виборчого кодексу України щодо порядку висування кандидатів у депутати місцевих рад з кількістю виборців понад 10 тис.